Балет із присмаком кориці – Бруно Шульц спустився з «Цинамонових небес»

Чи не єдиним за останні роки театральним звертанням до постаті всесвітньо відомого письменника, дрогобиччанина Бруно Шульца стала вистава “Цинамонові небеса”.

Прем’єра одноактного балету в постановці балетмейстера Сергія Наєнка відбулася у львівському театрі “Воскресіння” в рамках Міжнародного фестивалю єврейського театрального мистецтва “Сузір’я лева”.

Сергій Наєнко, крім того, що він балетмейстер Львівського національного театру опери і балету ім. Соломії Крушельницької, також є і керівником ансамблю “Єврейські мініатюри” при львівському благодійному фонді “Хесед-Ар’є”. Силами цього дитячо-юнацького колективу й було поставлено балет за мотивами творів Бруно Шульца. Режисер-постановник вистави – артист театру ЗОК Василь Сідлецький. Перш ніж приступити до роботи над таким складним матеріалом, як творчість Шульца, співавтори неодноразово студіювали його “Цинамонові крамниці” та “Санаторій під клепсидрою”. Відтак виникла концепція власного твору – балет із семи частин, кожна з яких відтворює певний період недовгого Шульцового життя.

---

У “Цинамонових небесах” два головні герої – Шульц-дитина і Шульц-дорослий (відповідно Януш Бегічев і Максим Калиниченко). Януш, учень
6-го класу СШ №24 (польської), крім виконання балетних па має ще й грати на скрипці разом із Мамою (артисткою балету Львівської опери Роксоланою Данилюк). Під час репетицій Януш більш-менш опанував скрипку, однак на піаніно грає перфект, бо відвідує музичну школу. І Януш, і Максим, який вчиться у кулінарному училищі № 57, дізналися про те, хто такий Шульц, тільки коли почали працювати над “Цинамоновими небесами”.

За задумом режисера Василя Сідлецького, Шульца-дорослого також повинен грати хлопчик, оскільки “геній – це завжди дитина”. Аделя (артистка балету Опери Аліна Каспарова), яка у творах Шульца є суворою покоївкою і тероризує усіх боротьбою за чистоту, у балеті Наєнка бере на себе ще й “функцію” гестаповки. Цей персонаж – символ фашиста, який 19 листопада 1942 року розстріляв Бруно Шульца на дрогобицькій вулиці.

“Характерна особливість творчості Сергія Наєнка – він ніколи не використовує заїжджених тем (“Тумбалалайка”, “Сім-сорок”), у його творчості немає єврейської “шароварщини”, – розповіла кореспонденту “ВЗ” керівник общинних програм “Хесед-Ар’є” Діна Євшина. Крім єврейських народних мелодій, у виставі звучить музика львівського композитора Олександра Козаренка, а також класика – Д. Шостакович, Р. Штерн, медитаційна музика.

Юлія ЛІЩЕНКО, “Високий замок” – 06.12.2006, Фото автора

На фото:   Дівчата-птахи є “тлом”, на якому проходить життя Бруно Шульца.