Холодний день неділі, а в клубі Хеседу багатолюдно, «Музична вітальня» на чолі з волонтером проекту «Зрілість як благословення» Наталією Касіновой в черговий раз зібрала гостей.
Неаполітанські романси («Вернись в Сорренто», «О соле міо», «Тарантела») зігрівали серця, оперні арії (з опер Каніо, Доніцетті, Массне) переносили в Італію, «Колискова» Матвія Блантера огортала спокоєм. У цей день з нами був Михайло Олександрович – видатний співак і кантор. Перегорнути сторінки його біографії допомагали не тільки факти його біографії, але і чудово підібрані музичні відеоматеріали.
У дев’ятирічному віці Михайло Олександрович вже гастролював в містах Східної Європи і Німеччини з виконанням єврейських народних пісень на ідиш. «Міша співав дорослий репертуар на п’яти мовах, вразивши слухачів далеко не дитячою інтерпретацією. Преса захлинулася, критики заговорили про містику », – згадував в одному з інтерв’ю журналіст і письменник Леонід Махліс (Leonid Makhlis), якого пов’язували з Олександровичем 30 років тісних взаємин. Холодний день неділі? Ні. Музичний і теплий.
Публикации о фонде
Поруч із пам’яткою архітектури будують торговий центр без належної документації.
В Gary Bowman Gallery во Львове проходит выставка "Артур Шик - человек диалога" работ польско-еврейского художника Артура Шика, подготовленная Центром "Диалогаим" ("Диалоги") Марка Эдельмана.
Львів – центр міжетнічної толерантності чи непримиренного протистояння? Тут продовжується Європа чи починається Азія? Чим є ксенофобія для львів’ян – темою анекдотів чи гіркою реальністю? Знайти оптимістичні відповіді на поставлені запитання допомогла б малярська виставка «Єврейський вимір» у Музеї Ідей.