ДНІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПАДЩИНИ

З 1991 року Рада Європи започаткувала European heritage days. Відтоді кожного вересня у країнах, які приєдналися до Європейської культурної конвенції, маловідомі закриті споруди відкривають свої двері для відвідувачів, щоб привідкрити таємниці, приховані за їхніми фасадами. Дні покликані привернути увагу до культурної спадщини та її ролі у розвитку сучасного суспільства.
«Мистецтво та розваги львів’ян в часи #безінтернету» – під таким гаслом пройшли цьогорічні 9-ті Дні європейської спадщини у Львові.

6-8 вересня бажаючи могли дізнатись, як і де проводила свій вільний час львівська публіка, який відпочинок був улюбленим в різні епохи і чи змінилися звички та вподобання містян
Оскільки ВЄБФ «Хесед-Ар’є» має непогані зв’язки з міськрадою та нашому Фонду завжди є, що запропонувати, цього року відразу три події, у яких ми приймали участь, як організатори, відбулись у рамках Днів європейської спадщини: лекція «Літературні кав’ярні: локації, середовища, історії», екскурсія «Історія єврейскього театру у Львові» та концерт «Тільки у Львові».

Під час лекції «Літературні кав’ярні: локації, середовища, історії» Ольга Лідовська – керівниця музею «Слідами галицьких євреїв»- розповіла про найважливішую функцію кав’ярень у світі на зорі їхнього існування – соціальну, історію їх перетворень. Так в Лондоні з кав’ярні Ллойда виникла одна з найбільших страхових компаній світу, у Відні та Парижі з XVII століття кав’ярні виконували роль суспільних осередків для обговорення політичних, фінансових і мистецьких справ, читання газет і гри в шахи. Львів успадкував віденські традиції. Письменники, журналісти, художники та усі, хто вели жваве громадське життя, правдоподібно, до 1939 року проводили у кав’ярнях стільки часу, скільки сучасні – у Фейсбуці та Інстаграмі. Кожна кав’ярня мала свою спеціалізацію – в залежності від того, хто там збирався – літератори, композитори, математики.
Під час екскурсії «Історія єврейського театру у Львові» Ольга підкреслила, що наприкінці ХІХ ст. Східна Галичина стає одним із основних центрів розвитку єврейської культури і, зокрема, театрального мистецтва. В цей час у Львові виникає багато театральних труп, які згодом отримують власну сцену на Ягеллонській, 11 (тепер ТЮГ). Багато єврейських акторів залишили тут частину своєї душі. Серед них – зірка театру Іда Камінська, яка очолювала театр. На жаль, після війни у Львові майже не залишилось тих, для кого були б зрозумілими вистави на ідиш, і це було однією з причин припинення роботи єврейського театру. Керівниця музею розповіла, хто творив театральне мистецтво на ідиш, з ким разом сміялись і плакали львівські глядачі.

І в останній день вокально-інструментальний ансамбль фолькової пісні «Варничкес» у дуже атмосферному місці – кафе «Штука» – виконував старовинні та сучасні пісні українською та їдиш. Звичайно, в концерті не могла не прозвучати інструментальна композіція «Лембергер». Ввечері, вже під час урочистого закриття Днів європейської спадщини, наш ансамбль мав честь повторити свою програму. Під час їх виступу гості гучно аплодували та вигукували: «Браво».
Всі учасники отримали подяки від організаторів заходів.