С XV в. здесь жили евреи, как, впрочем, во всех районах Львовской области – от 60 до 80%. И всё, что уцелело от этой огромной еврейской общины – это здание синагоги, где уже живут люди, не имеющие никакого отношения к общине. И только камни помнят о замечательных обычаях, традиции, которую соблюдали еврейские семьи г. Буска. Горько, печально, ком в горле… А ведь синагоге уже 100 лет, и построена она была Якубом Глянцером на долгие-долгие годы…
А самое старое еврейское клабдище в Украине, которое до сих пор поражает своими мацевами и огромной площадью… Тут ты как будто ощущаешь размеры этой работящей общины, жившей тут.
А еще мы побывали в замке, в родовом гнезде семейства Бадени, которые немало сделали для развития Галиции XIX в. Например, в 1894г. во Львове был запущен электрический трамвай – один из первых в Европе.
Вечерело. Мы покидали Буск, на гербе которого изображен «бузько» – аист. Хочется, чтобы аисты приносили счастье. Ведь так заведено.
З кінця 19-го століття до початку ІІ Світової Війни у Дрогобичі та Бориславі мешкала визначна єврейська громада. Незважаючи на те, що вона була відносно невеликою, до неї належали видатні особистості в літературній та культурній сферах, такі як письменник Бруно Шульц, художники Єфраїм Лілліан, Мауріцій та Леопольд Готліби, видатні фігури в політиці та економіці, такі як Леон Райх, Давід Горовіц та професор Стефан Вайсхайльд з Дрогобича. Сусідній Борислав став центром польського нафтовидобувництва та однією з найбільш важливих промислових зон. Євреї були задіяні ще на самому початку цієї унікальної ери в сучасній нафтовій промисловості.
До Голокосту в районі Дрогобича проживало 32 000 євреїв. Наприкінці ІІ Світової Війни тільки 400 євреїв вижили в Дрогобичі і 200 в Бориславі. У спасінні євреїв підчас Голокосту в Дрогобичі та Бориславі брали участь люди виняткової відваги – євреї, німці, поляки та українці, які залишалися людьми в нелюдські часи.
Організація нащадків тих, хто вижили після Голокосту в Дрогобичі, Бориславі та околиць (Ізраїль) разом з ASF Робочою Групою (Нимеччина) долучилися до низки заходів та організацій виставок в Ізраїлі, Польщі, Україні та Німеччині, які висвітлюють життя в Дрогобичі та Бориславі до війни та підчас Голокосту.
Заходи та виставки розповідають про:
виняткову участь євреїв у нафтовому бумі
видатних діячів в політичній та соціальній сферах, художників та діячів в сфері культури
Голокост в Дрогобичі-Бориславі
Рятувальники, які ризикували життям, щоб спасати інших
На урочистому відкритті виставки 26-го червня у Почесному Консульстві Держави Ізраїль у Західному регіоні України біли присутні представники обласної адміністрації, керівники і члени громадських організацій міста Львова, представники музеїв ( зокрема Садова Вікторія з музею «Тюрма на Лонцького»), представники Львівського Волонтерського Центру, члени єврейської громади Львова, а також ті, кому не байдуже питання збереження історичної спадщини нашого регіону. Першою взяла слово відома ізраїльська художниця, скульптор, представниця організації, яка привезла цю виставку до України – пані Варда Гіволі. Вона поділилась своєю особистою родинною історією, яка пов’язана зі Львовом та Бориславом, тим самим показала свою особисту зацікавленність в тому, щоб ця виставка булла показана власне у нас.
Після неї виступила Леся Корнат – начальник управління у справах національностей, релігій та фінансово-планової роботи департаменту. Крім неї висловилися з приводу цієї події Марла Осборн (США) – керівник проекту «Єврейська спадщина Рогатина» та представники єврейських організацій: Мистецька О.С. –зав. відділом Культури та єврейського відродження при ВФ «Бней Брит», Почесний діяч єврейської Ради України та Йосип Штатман – керівник проекту “Меморіал” Благодійного фонду Бней Брит “Леополіс”.
Після офіційної частини гості могли подивитись виставку, задати питання організаторам, поспілкуватись і почастуватись чаєм-кавою зі смаколиками.
Это уже второй концерт, подготовленный хореографическим ансамблем «Еврейские миниатюры» по проекту «Ритмы Израиля-2017», совмещающий образовательное и концертное направления. И именно концертное направление было в этот раз усовершенствовано благодаря привлечению вокального ансамбля «Шейне-Мейделах». А зрители (более 350 человек), люди молодого, среднего и пожилого возраста, своими овациями подтвердили правильность выбранного нами пути.
Совместно с детским садиком «Кен-Еладим» мы приветствовали наших подопечных, участников боевых действий, Великой Отечественной войны, детей войны, узников гетто, тех, кто работал в тылу, тех, кто жил на оккупированной территории (40 человек). Встреча вышла торжественной – наши малыши (20 детей) вышли парадом, неся портреты своих прадедушек, которые участвовали в ВОВ 1941-1945 гг. Дети рассказывали о предках, гордо называли их имена. Дети помнят о них – и это самое главное. Кроме того, мы посмотрели фильм с Парадами Побед, которые ежегодно проходят в Израиле, где проживает 30 тысяч ветеранов и где чтут этот великий праздник, уважают ветеранов – наших бывших граждан. И, конечно, песни, стихи военных лет, тосты за мир, за чистое небо над головой.
Поруч із пам’яткою архітектури будують торговий центр без належної документації.
В Gary Bowman Gallery во Львове проходит выставка "Артур Шик - человек диалога" работ польско-еврейского художника Артура Шика, подготовленная Центром "Диалогаим" ("Диалоги") Марка Эдельмана.
Львів – центр міжетнічної толерантності чи непримиренного протистояння? Тут продовжується Європа чи починається Азія? Чим є ксенофобія для львів’ян – темою анекдотів чи гіркою реальністю? Знайти оптимістичні відповіді на поставлені запитання допомогла б малярська виставка «Єврейський вимір» у Музеї Ідей.
Хесед-Ар'є - Всеукраїнський єврейський благодійний фонд
